в означеннях
Тлумачення, значення слова «порхавка»:

ПО́РХАВКА, и, жін. Кулястий гриб, що швидко росте в теплу дощову погоду, а достигаючи, наповнюється бурим пилом — спорами; моруха. Збираючи порхавки, слід пам'ятати: цей гриб їстівний і смачний лише молодим, поки білий (Знання та праця, 6, 1969, 16);  * У порівняннях. Із мохів бризнув у небо фонтан золотого пилу, мов із порхавки, що, дозрівши, викидає вгору мільйони спор (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 300.

Коментарі (0)