ПОРО́ДА, и, жін.
1. Сукупність характерних ознак
будови тіла, властивостей організму, що, передаючись
спадково, створює видозміну в межах якого-небудь
виду тварин. З зародків певних приходить Кожна
істота на світ і породу свою зберігає (Микола Зеров, Вибр., 1966,
179); Хоча Плачинда уже востаннє, ще весною дав собі
зарік не мати справи з непевним добром, але ці коні таки
спокусили його і породою, і півціною (Михайло Стельмах, I, 1962,
498);
// Група свійських тварин одного виду і
спільного походження, які мають характерні сталі ознаки
будови тіла і властивості організму і становлять
видозміну в межах якого-небудь виду тварин. Будьоннівська
порода — вітчизняна порода коней, виведена.. шляхом
схрещування донських і чистокровних верхових коней
(Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 608); Розмова зразу ожила і
перейшла раптом на породи курей (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 218);
Сухомлинова корова-ялівка червоно-степової породи,
забрівши далеко від берега, непорушно стоїть серед чистої
морської синяви (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 229);
// розм.
Сукупність представників одного виду або класу
тварин. — Від рибалок я чула, що хотять ввесь іспустить
ставок, Щоб, не бродивши в воду, Забрать всю риб'ячу
породу (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 141).
2. Вид рослин (деревних або чагарникових). Ліс все міцнішає, потужніє. Сливе жодного дерева другої породи не стрінеш: самий бук і бук (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 138); — Не руйнуйте деревини, це будлея, рідкісна порода... (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 66); — Я взявся ліпити нову рослину, створювати нову породу. Беру для схрещування рослини різних видів і навіть думаю спробувати — різних родів... І, по можливості, з різних віддалених місцевостей... (Олександр Довженко, I, 1958, 406).
3. перен. Сукупність рис вдачі, характеру, що
створює певний тип людей. Дід Йосип і дід Кривенко —
однієї породи люди, обидва жадібні до життя
(Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 14); — Не такої ми, моряки,
породи, щоб кінці віддавати (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 17);
//
Категорія, тин людей, що відрізняються від інших
якими-небудь характерними ознаками, особливостями
поведінки, вдачі і т. ін. Вони виділи, що в селі настає якась
нова порода людей, що хоче зломити давні звичаї (Лесь Мартович,
Тв., 1954, 107); Розвелась ціла порода пустомолотів,
закутих в панцир інструкцій, служак, яких голими
руками не візьмеш, з якими треба вміти воювати
(Олесь Гончар, Тронка, 1963, 81).
4. розм. Рід, сім'я, рідня. Ремул, Рутульської
породи, Троюродний був Турну сват (Іван Котляревський, I, 1952, 237);
Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша
(Словник Грінченка); — Дуже я хотів би породичатися з вами.. —
Породичатись, Гнате, не штука. Але ж, як говорять:
не шукай вроду, а шукай породу (Михайло Стельмах, II, 1962,
349);
// перен. Сукупність характерних для кого-небудь
фізичних ознак, особливостей вдачі, одержаних
спадково. — Ну, ну! Ти вихорівської породи не показуй.
Жмикрути нещасні. Усе вам мало! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
236); «Синок» ступив у хату, пригнувшись під одвірком,
рослий, широкоплечий. Зразу вгадувалася материна
порода (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 11).
5. з означ., заст. Походження, належність за
народженням до якої-небудь соціальної верстви. [Петро:]
// чоловік простої породи, простим і зостануся. Таку
мені й жінку треба. Хай не буде вона панею, а буде
помішницею [помічницею] (Панас Мирний, V, 1955, 190);
[Староста:] До краси прибавився знов розум, якого я ще
не бачив і між жінками вищої породи!.. Цариця ти моя!
(Карпенко-Карий, I, 1960, 171); — Іде козацькая голота, за нею
з вилами дядьки, всіх, хто не хлопської породи, вони
рубають до ноги!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 382).
6. гірн. Мінерал або сукупність мінералів з
більш-менш постійним складом, що є складовою частиною
земної кори. В дуже зруйнованих горах породи, що колись
залягали глибоко, опиняються близько від поверхні, а
іноді цілком виходять на поверхню (Фізична географія, 5,
1956, 119); Вутаков не просто креслив на карті
контури берега та островів, він уважно вивчав їх геологічну
структуру,.. спостерігав послідовність нашарувань
різних порід, рив шурфи (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 272);
// Мінерал, в якому міститься корисна копалина.
Ярина все ближче підходила до терикону старої шахти —
високої рудувато-чорної гори породи, вийнятої глибоко
з-під землі (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 19).
▲ Материнська порода див. материнський; Порожня
(пуста, мертва) порода — мінерали, що входять до
складу копалин, мінеральної сировини, але не мають
практичної цінності. — Вугілля! — крикнув напарник
копача, згрібаючи вбік порожню породу (Зінаїда Тулуб, В
степу... 1964, 274); Бригада Наді Волошко поспішала. До
кінця зміни лишалося півтори години, а з штреку треба
було вибрати ще близько сімдесяти тонн пустої породи
(Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 106).