в означеннях
Тлумачення, значення слова «породження»:

ПОРО́ДЖЕННЯ, я, сер.

1. тільки одн. Дія за значенням породити 2 і породитися 2. Воно [гороутворення] супроводжувалося породженням великих мас розплавлених гірських порід (Наука і життя, 5, 1958, 33).

2. чиє, кого, уроч., рідко. Дитина. — Вставай, породження, богині! Ти спиш, але не сплять боги: Твій уділ — донести святині На інші славні береги (Микола Зеров, Вибр., 1966, 424).

3. чого, перен. Те, що породжене, викликане до життя, спричинене чим-небудь; плід, результат. Індивідуальний терор, це породження інтелігентської слабості, відходить у минуле (Ленін, 11, 1970, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 265.

Коментарі (0)