ПОРО́МНИК, рідко ПАРОМНИК, заст. ПОРОННИК, а, чол. Перевізник на поромі. Коли Вікентій Петрович підійшов до порома, поромники здивовано перезирнулися між собою (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 426); Взявся [Шелюженко] за трос, щоб допомогти поронникові гнати порон на той бік (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 106).