ПОРОНИТИ, роню, рониш, док., перех., діал.
1. Звалити, зламавши, зрізавши, підтявши і т. ін. усе або багато чого-небудь. Земля загула від гаю, і щось важке наближається до пасіки.. Поронило лісу, суне поміж вуллів [вуликів], й вулля валить (Марко Вовчок, I, 1955, 341).
2. Втратити, загубити (листя, пелюстки, пір'я і т. ін.). Ой летіли лебедоньки через темний бір, Поронили біле пір'я та й у батьків двір (Максим Рильський, III, 1961, 210).