в означеннях
Тлумачення, значення слова «порощати»:

ПОРОЩАТИ і ПОРОЩИТИ, щу, щиш, недок., розм.

1. тільки 3 ос. Те саме, що періщити. Сніг так і порощить у лице! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 20); Проїжджали кучугури бурунного піску Яз-Яванських степів. У вікна [поїзда] порощали піщинки (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 355); Дощ.. сіяв безперестанку одноманітно і нудно, порощив по дахах (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 53);
//  чим. Бити, вдаряти (снігом і т. ін.) по якій-небудь поверхні. Поривний вітер шарпав голе гілля кущів під вікном, порощав сухим снігом у шибки (Андрій Головко, II, 1957, 557).

2. перен. Швидко й голоспо говорити, кричати. — Мовчать! Прескверна пащекухо! — Юнона злобно порощить (Іван Котляревський, I, 1952, 245); Манюсінькі [діти].. бігають круг церкви, та просяться у двері, та щебечуть, як тії циганчата, та лящать, кричать, порощать (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 106).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 288.

Коментарі (0)