в означеннях
Тлумачення, значення слова «порошок»:

ПОРОШО́К, шку, чол.

1. Сипка маса, що складається з дрібних часточок якої-небудь потовченої або розтертої твердої речовини. Паризька зелень застосовується у вигляді порошку для обпилювання рослин (Захист рослин.., 1952, 168); Какао-порошок — продукт переробки бобів тропічного шоколадного дерева (Наука і життя, 3, 1972, 65);
//  з означ. Така речовина, що застосовуються у побуті. Треба щодня ввечері, перш ніж лягти спати, чистити зуби щіткою з зубним порошком, щоб видалити всі залишки їжі (Шкільна гігієна, 1954, 15); Пральний порошок; Яєчний порошок.
Стерти (розтерти) на (у) порошок кого, що — те саме, що Стерти (зітерти, розтерти) на (у) порох кого, що (див. порох 1). — Попоказився він тут, той консул.. Стерти в порошок француза нахвалявсь (Олесь Гончар, II, 1959, 127).

2. перев. мн. Розтерті або потовчені до однорідної сипкої маси ліки, розфасовані дозами для одноразового вживання. Почуваю себе непогано, особливо після порошків Фаворського, які приймав сьогодні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 353); Платона лихоманило і заливало потом. Він розшукав медпункт, щоб попросити якихось порошків (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 147).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 288.

Коментарі (0)