в означеннях
Тлумачення, значення слова «порошити»:

ПОРОШИТИ, рошить, недок.

1. перех. Засипати, покривати порохом, пилом. І гарно тут і погано. Гарно — як ніхто не тарахкотить по дорозі й не порошить тебе пилом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 458);  * Образно. Золота порохівниця місяця, вистромившись із-за могил, порошила трави голубим пилом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 73);
//  у сполуч. із сл. око, очі. Запорошувати. Уздовж Дніпра дув пронизливий вітер і порошив очі чорним пилом (Петро Панч, Вибр., 1947, 372); Дарма, що вітер Мете широкий, Вапно і крейда Порошить очі, — На будівництві Невпинні кроки, Пахучі стружки З-під рук робочих (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 22).

2. неперех. Вкриватися вихорами пилу, куряви; куритися. Який же тихий та пустий цей шлях мимо удовиної хатки і як же він, що ближче до міста, усе людніш та грюкотніш порошить і гурчить (Марко Вовчок, I, 1955, 288).

3. неперех. Іти, сипати (про дрібний сніг). Ой у полі сніжок порошить (Павло Чубинський, V, 1874, 942); В заліплені шибки порошив сухий сніг (Іван Ле, Опов., 1950, 251); Вітер так і свистить. Мороз щипа. У пику сніг порошить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 52);
//  безос. І не раз було, як гуде холодний вітер, порошить крупами,.. Марина йде до церкви (Нечуй-Левицький, I, 1956, 111); З сивого, хмарного Неба порошило — і сніжинки.. сідали одна коло одної на сіре ворсисте сукно (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 619);
//  чим. Сипати на землю дрібний сніг (про хмари, небо). Ми летіли під хмарами, які дедалі згущались, порошили снігом (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 178);
//  перех. Засипати, вкривати собою що-небудь (про сніг). Він [сніг] порошить партизанам голови, плечі (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 132);
//  перен. Опадати, осипатися. Усе округи дуже тихо було: чутно тільки порошать листя під віконечком (Марко Вовчок, I, 1955, 345).

4. неперех., розм., рідко. Іти (про дрібний, рясний дощ). Темний вологий вечір. Порошить дрібний дощ (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 104);
//  безос., чим. Порошить по висхлому кукурудзяному листі дрібненьким дощем (Василь Козаченко, Серце.., 1947, 130).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 287.

Коментарі (0)