Словник української мови

ПОРОСЛЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до поросль 1. Деревина фундука використовується у столярному виробництві, а порослеві пагони — на виготовлення плетених меблів (Хлібороб України, 6, 1967, 34);
//  Який вирощується, походить з порослі. Кореневласні дерева час від часу змінюються новою порослю, завдяки чому насадження порослевої вишні, як правило, дуже довговічні (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 195); Дуб тут насіннєвого, а вільха порослевого походження (Український ботанічний журнал, XVII, 1, 1960, 86); Порослеві сади.