в означеннях
Тлумачення, значення слова «пороснути»:

ПОРОСНУТИ, ну, неш, док., розм.

1. Розірвавшись, одірвавшись, випавши, посипатися, розсипатися по поверхні чого-небудь. Бублики з торби пороснули по сходах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 300); Хіп! за добре намисто. Намисто пороснуло з шиї додолу (Панас Мирний, I, 1949, 344); Тріснула сорочка, квасолею пораснули на долівку ґудзики (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 217).

2. перев. чим. З силою кинути, бризнути, сипнути і т. ін. Вітер усе збільшувався і нараз пороснув густим дощем (Григорій Епік, Тв., 1958, 304);
//  безос. Навіть сам Пелехатий [вонк] трохи розгубився, коли йому межи очі пороснуло дивним полум'ям (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 12).

3. перен. Зірвавшись з місця, швидко побігти, розбігтися в різні боки (про багатьох). Тут саме показався на порозі учитель. Усі пороснули по місцях (Панас Мирний, I, 1954, 328); Першокласники горохом пороснули до виходу (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 63).

4. З силою, раптово линути (про дощ). Він вийшов на рундук. Дощ пороснув йому у гаряче лице — густий та холодний (Панас Мирний, II, 1954, 225); Дощ як поросне... Справжнісінький проливень (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 286).

5. перен., рідко. Шпарко заговорити, закричати; заторохтіти, зацокотіти. — Чого ж я подла [підла]? .. — Ще не подла? ще не подла? — пороснула пані на всю кухню. — До паничів ходити?! (Панас Мирний, III, 1954, 252).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 283.

Коментарі (0)