ПОРОЗЧА́ХУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Розчахнути все або багато чого-небудь.
2. Широко, навстіж відчинити (двері, вікна і т. ін.).
ПОРОЗЧА́ХУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Розчахнути все або багато чого-небудь.
2. Широко, навстіж відчинити (двері, вікна і т. ін.).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 281.