ПОРОЗЧА́ХУВАТИСЯ, уються, док.
1. Розчахнутися (про дерева).
2. Упавши на слизькому, порвати м'язи в паху; порвавши м'язи, загинути (про коней, волів, овець і т. ін.). Воли порозчахувались на слизькому.
ПОРОЗЧА́ХУВАТИСЯ, уються, док.
1. Розчахнутися (про дерева).
2. Упавши на слизькому, порвати м'язи в паху; порвавши м'язи, загинути (про коней, волів, овець і т. ін.). Воли порозчахувались на слизькому.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 281.