ПОРОЗГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. Відгородитися тинами, огорожами і т. ін. один від одного (про всіх або багатьох). [Петро:] Порозгороджувалися люди не то що самі поміж собою, а й роботу розгородили: то — чорна, а то — біла (Панас Мирний, V, 1955, 180).