в означеннях
Тлумачення, значення слова «порожніти»:

ПОРОЖНІТИ, іє, недок.

1. Ставати порожнім, менш заповненим. От примічають старі, що як стане кратер порожніти, То вже й не знають, відкіль самохіттю вино прибуває (Микола Зеров, Вибр., 1966, 327);
//  безос. Порожніє в хаті, пустіє і в коморі, і на дворі, бо, сказано, без хазяїна двір плаче (Нечуй-Левицький, I, 1956, 93);
//  Ставати безлюдним, малолюдним. Хата порожніє, зостаються тільки Вельцель, його жінка, дочка, Горніг і старий Бавмерт (Леся Українка, IV, 1954, 232); Була ніч. Пора, коли зовсім порожніють вулиці (Юрій Яновський, II, 1958, 123).

2. рідко. Те саме, що порожнювати. Ми збудували новий клуб і не в повній мірі його використовуємо. У нас буває чимало вечорів, коли кімнати порожніють (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 269.

Коментарі (0)