в означеннях
Тлумачення, значення слова «порожня»:

ПОРОЖНЯ́, і, жін., розм. Те саме, що порожнява. Що є простори пустельні — порожня, як ми називаєм, — В тому немає матерії; що ж є матерія, в тому Марно шукати порожняви (Микола Зеров, Вибр., 1966, 138);
//  діал. Поле, лука, що пустує. Коли б у хлібові або на сіножаті, а то у порожні піймав та й штраф (Словник Грінченка).
 На порожню — без вантажу; марно, даремно. — Що це ти, Панасе, на порожню? Почекай, ось подадуть бетон, — говорив такелажник, не розуміючи, для чого це треба було пускати стрілу [крана] на порожню (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 220); Ходити в порожні, діал. — не бути вагітною. Думала: сей дуб мохнатий старенький покриє мій сором од людей лучче зеленого явора. Ні, як глянув, так і грянув: — Ти не моя дитина, не моя хрещена! Моя дитина у порожні б ходила... (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 477).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 269.

Коментарі (0)