в означеннях
Тлумачення, значення слова «порожнява»:

ПОРО́ЖНЯВА, и, жін.

1. Порожній, нічим не заповнений простір; порожне місце. Вона блукала по темних, ледве освічених свічкою хатах,.. а кроки її гучно лунали в околишній порожняві (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 326); Руду починають кришити знизу, так що верхні поверхи нависають уступами над утвореною порожнявою (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 24);
//  Відсутність людей; малолюдність або безлюддя. Інколи чулися голоси — і вони були лункі в порожняві вуличного тунелю (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 71);
//  перен. Стан душевної спустошеності (від горя, втоми і т. ін.). Втягнув у себе морозне повітря, почув порожняву у грудях і заповнив ту пустку диким, сердитим криком: — Ньо! .. все було байдуже, нічого не страшно і по коліна море (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 280).

2. перен. Брак глибокого змісту; поверховість. Селянський гурт продовжував змову мовчання. Може.. упередження, з яким вони прийшли сюди, чи, може, порожнява Сватюкової промови, але щось стояло на шляху до їхнього обопільного порозуміння (Григорій Епік, Тв., 1958, 479);
//  Про те, що не мав ніякого сенсу, значення. Де ж правда та! Де та любов над нами? Невже й вона порожнява одна? І мусить люд, ярмований віками, Пить з власних сліз отрути ківш до дна! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 269.

Коментарі (0)