ПОРОЗКИСА́ТИ, ає, аємо, аєте, док.
1. Розкиснути, намокнувши (про все або багато чого-небудь). Погані чоботи вдалися: небагато й походив по грязі, а чисто порозкисали, вода крізь ремінь іде (Словник Грінченка).
2. Стати грузьким, вкритися болотом (про дороги). Дороги порозкисали.
3. перен., розм. Утратити бадьорість; стати млявим, бездіяльним (про всіх або багатьох). — Чого це порозкисали? Похорон тут чи що? (Яків Баш, Надія, 1960, 68).