ПОРОЗМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., розм., рідко.
Обміркувати що-небудь, подумати над чимсь.
Пересиджу за лаштунками якийсь час, порозмислю, як мені далі
бути (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 20);
// Обмінятися думками
з приводу чого-небудь. Вони часто збиралися ранками,
ще до початку робочого дня,.. щоб разом порозмислити
про свій район, погомоніти про людей та про справи
(Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 244).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 275.