ПОРОЗПРАВЛЯТИ, яю, яєш, док., перех.
Розправити (ноги, крила і т. ін.) (про багатьох). Одні
[бджоли] лазили по кориту, другі сиділи на соломинках
і, видно — обпившись, порозправляли крила (Панас Мирний,
I, 1954, 281);
// Розпрямити гілки (про дерева). Гарно
було у садочку після дощу: пташечки щебетали, дерево
порозправляло свої віти (Олекса Стороженко, I, 1957, 276).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 277.