ПОРОЗСИХА́ТИСЯ, ається, док. Розсохнутися (про все або багато чого-небудь). Од суші все порозсихалось (Нечуй-Левицький, III, 1956, 145); Від спеки.. порозсихалися вози (Костянтин Гордієнко, Цвіти.., 1951, 15); Побачили ми в льосі три барила з червінцями, і так вони, ті барила, порозсихалися, що й клепки геть повипадали (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 311).