в означеннях
Тлумачення, значення слова «порозуміватися»:

ПОРОЗУМІВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОРОЗУМІТИСЯ, іюся, ієшся, док.

1. перев. док. Досягати взаєморозуміння, доходити згоди з ким-небудь. — Коли справді ти по щирості кажеш, а не дратуєш мене, то ми не порозуміємося з тобою ніколи (Любов Яновська, I, 1959, 129); — Молодець, Тимофію, — з почуттям говорить Січкар. — Молодець! Я так і знав, що з тобою можна по-людськи порозумітись (Михайло Стельмах, II, 1962, 38); Тарас певен, з молоддю він порозуміється швидко, мабуть, далеко Швидше, ніж з колегами — професорами! (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 392);
//  Домовлятися з ким-небудь про щось, погоджувати свої дії, вчинки і т. ін. Міський виділ вислав своїх делегатів до Пешту [Пешта], аби порозумітися з Кошутом про спільний план ділання (Іван Франко, III, 1950, 323); Пожежну автомашину мали відправити за Дністер, але Трохим Задорожний порозумівся з уповноваженим по евакуації, і тоді машину залишили (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 15); Вони собі з вуйком Юрою і Грицем порозумілися, що має робити Василько в корчмі у Струка (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 200);
//  Сходитися у поглядах, думках і т. ін. з ким-небудь. Видно було, що вони вже добре познайомились і порозумілись (Леся Українка, III, 1952, 622); Хлопці скоро порозумілися з юнгою і стали приятелями (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 109);
//  Вносити ясність у взаємини з ким-небудь; відновлювати добрі стосунки, миритися з кимсь. — Дружина твоя... — Прохор підвів голову, глянув Зіньці в очі і сказав: — У матері сю ніч ночувала, а вранці прийшла, хотіла зі мною порозумітися. Ну, я не став її слухати (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 159).
 Порозумітися між собою — досягти взаєморозуміння, дійти згоди; знайти спільну мову. Порозумівшись між собою, вони почали поволі посуватися до Галича (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 122).

2. Розуміти один одного в процесі мовного спілкування. — Приїздять в село якісь люди, що не знають їхньої мови, через що не можуть порозумітися з ними [молдаванами] (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200); Марта майже зовсім не знала російської мови. Усманові вона теж давалась нелегко, а втім, це була єдина мова, на якій вони тільки й могли порозумітися... (Олесь Гончар, Мапіа.., 1959, 5);
//  Спілкуючись яким-небудь способом (жестами, знаками і т. ін.), розуміти один одного, незважаючи на незнання спільної мови. З Матвієм він [швед] вже міг порозумітися. То показував йому наздогад руками, та Матвій деякі слова розумів (Мирослав Ірчан, II, 1958, 256);
//  Спілкуватися без допомоги мовлення. Ми [мурашки] коплемо [копаємо] підземні ходи, зводимо склепіння.., вміємо порозуміватися без голосу і знаходити дорогу в своїх безвіконних будовах (Іван Франко, IV, 1950, 128).
 Порозуміватися (порозумітися) без слів (мовчки) — про повне взаєморозуміння, при якому слова зайві. Про те, як Софія прийняла те освідчення, не було й речі.. Мати з дочкою без слів порозумілися (Леся Українка, III, 1952, 505); Миколай.. і Тимофій щось кінчали, порозуміваючися без слів (Гнат Хоткевич, II, 1966, 388); Порозуміватися (порозумітися) на мигах — вести розмову, спілкуватися за допомогою жестів, знаків і т. ін. Рабиням і служникам не дозволено розмовляти в присутності падишаха.. Навіть сам на сам порозуміваються вони в палаці на мигах, наче глухонімі (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 340); Охорона маєтку найбільш ускладнювала справу.. — Мови не розуміють.. — Проте, може б, хоч на мигах якось порозумілися, та стражник, що до них приставлений, і близько не підпускає до них (Андрій Головко, II, 1957, 260); Порозумітися з півслова — зрозуміти один одного з перших слів, з натяку. Андрій Орлик виявився людиною простої, щирої душі, і вони порозумілися з півслова (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 118).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 280.

Коментарі (0)