в означеннях
Тлумачення, значення слова «пороззявляти»:

ПОРОЗЗЯВЛЯТИ, яємо, яєте і рідко ПОРОЗЗЯВЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., перех., розм. Роззявити (роти, пащі і т. ін.) (про людей, тварин). Пороззявляли роти та й дивляться (Словник Грінченка); Чайки, розморені спекою, схожі на курей; вони никають по мілині, пороззявлявши дзьоби (Максим Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 295).
Пороззявляти роти — те саме, що Роззявити рота (про багатьох) (див. роззявляти). Еней з ягою розглядали Всі дива там, які були, Роти свої пороззявляли І очі на лоби п'яли (Іван Котляревський, I, 1952, 148); Коли чутка — буцім хоче [Максим] постоялий одкрити... Піщани зовсім роти пороззявляли (Панас Мирний, I, 1949, 238); — Чого роти пороззявляли? — суворо знизує він їх [семінаристів] очима. — Зроду не бачили панночки?.. (Степан Васильченко, I, 1959, 229); Яка земля, такі й люди. Вона сита, й вони ситі; вона голодна, й вони роти пороззявляли... (Панас Мирний, I, 1949, 210); Пороззявляти роти (пельки і т. ін.) на кого, зневажл. — те саме, що Роззявити ротл (рідко пащу, хавку і т. ін.) на кого (про всіх або багатьох) (див. роззявляти). — Коли б я не ходив у походи і не бив турків та татарву — ніколи не був би я гетьманом, і наша січова сіромашня тоді на мене пельки пороззявляла б, вимагаючи, щоб мою землю залічили до земель, які щороку розподіляють проміж зимівниками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 272.

Коментарі (0)