ПО́РПАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, рідко. Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке (перев. землю); гребти (у 2 знач.). Кури порпають грядки (Словник Грінченка); Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (Іван Франко, IV, 1950, 83).