в означеннях
Тлумачення, значення слова «порпатися»:

ПО́РПАТИСЯ, аюся, аєшся, рідко ПО́РПЛИТИСЯ, люся, лишся і ПО́РПЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. в чому і без додатка. Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке і т. ін.; ритися. Купки босих дітей порпались в теплій землі, знаходячи всякі уламки та дрібні речі, напівзотлілі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 93); Біля стайні порпаються кури (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 109); На греблі, порпаючись у поросі, цвірінькали горобці (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 23);  * Образно. — Одначе ви служите в банку й порпляєтесь в нудних цифрах? (Нечуй-Левицький, V, 1956, 125).

2. в чому. Перекладати, перебирати що-небудь десь, шукаючи щось; копирсатися (у 1 знач.). Роман довго порпається в кишені, намацує там металеву маслянисту протирку (Олесь Гончар, III, 1959, 154); Щось пригадавши, він почав метушливо порпатися в газетах, що лежали на столі (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 163).
 Порпатися в пам'яті — намагатися пригадати щось. Про що ми говорили? Порпався в пам'яті, сточував в одне шматки розмов, але зв'язати не вдавалося (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 210); Порпатися в собі — надто детально аналізувати свої почуття, переживання і т. ін. Він не звик порпатись у собі, вивчати стан своєї душі чи аналізувати почування, що володіли ним у ту чи іншу хвилину (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 352).

3. розм. Працювати, поратися (на землі, у господарстві і т. ін.). Поки мати порпалась на вгороді, помалу полючи старими руками картоплю, Гаїнка заходилася топити (Борис Грінченко, II, 1963, 346); — Коли всі будуть дуже вчені, хто в землі порпатиметься? (Григорій Тютюнник, Вир. 1964, 42); Жив він самітно й відлюдно, з ранку до вечора порпаючись у своєму садку (Олесь Донченко, VI, 1957, 117); І порплиться кожен [піщанин] собі в господі, як курка на гнізді (Панас Мирний, II, 1954, 87);
//  біля чого, коло чого. Виконувати яку-небудь копітку роботу; возитися (у 2 знач.). В кінці вулиці, на тротуарі, порпався біля мотоцикла незнайомий юнак (Панас Кочура, Родина.., 1962, 70).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 288.

Коментарі (0)