ПОРСКИ́Й, а, е.
1. Швидкий, прудкий, моторний, жвавий. Почувши волю, кінь порский Геть степом вибриком побрався (Євген Гребінка, I, 1957, 117).
2. розм. Слизький. Мило таке порске — не вдержиш.
3. перен. Який уміє знаходити вихід із скрутного становища, вдається до хитрощів; виверткий. [Ярошенко:] Просив пробачення [Воронін] за вчорашню сутичку. Сказав, що вранці зайде для вичерпної розмови. [Бережний:] Новий маневр? .. Порский... Докази доведеться збирати крок за кроком (Олександр Левада, Нові п'єси, 1956, 94).
4. заст. Який легко розколюється, розчахується. Та ясена важче колоти, ніж: дуба, дуб куди порскіший за ясена (Словник Грінченка).