в означеннях
Тлумачення, значення слова «порснути»:

ПОРСНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до порскати. Пролунали два постріли з пістолета, порснули сніжні бризки поруч (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 243); Порснувши водою на штани, він так сильно натиснув прасом, що стіл затріщав (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 16); Усе товариство порснуло сміхом (Іван Франко, VI, 1951, 210); — Пхі! — аж порснув сміхом Юрко (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 364); Дараба гоцпула на камені, ніж сковзнувся з коліна, порснув між кльоци і булькнув у воду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 399); Зляканий птах порснув з-під вербового пенька (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 186); Змією порснув Марусяк під перший камінь в чорну пітьму і завмер, витягнувшися (Гнат Хоткевич, II, 1966, 286);
//  безос. Слідом за ним [зайцем] фуркнуло, порснуло снігом.. Це були куріпки (Іван Сенченко, Опов., 1959, 318); Її Розбігтися в різні сторони, кинутися врозтіч. Василько хотів подертися ще вище, але сучок обломився під ним, і він звалився козакові просто на голову.. Інші козаки порснули від нього як від бомби (Петро Панч, II, 1956, 202); З-під кіп вискочила політвіддільська машина, дівчата з вереском порснули геть (Іван Ле, Історія радості, 1947, 197); Зграйка дітей з двору порснула на вулицю і розкотилася в різні кінці (Петро Панч, В дорозі, 1959, 50).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 289.

Коментарі (0)