ПОРУБЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Покритий рубцями, шрамами і т. ін. Його порубцьоване обличчя весь час посмикувалося (Олесь Гончар, Новели, 1954, 76); Тепер Шаптала побачив нарешті комепдантове обличчя. Воно мало тільки одну половину. Друга половина, була вщент знівечена, пошрамована, пошматована, порубцьована (Павло Загребельний, Спека, 1961, 8).