в означеннях
Тлумачення, значення слова «поручатися»:

ПОРУЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОРУЧИТИСЯ, ручуся, ручишся, док.

1. Давати поруку за кого-, що-небудь; ручатися. — Ти, старосто, поручаєшся за нього? (Словник Грінченка); — Хочеш, дочко, я поступлюся з своїм хазяйством, тілько так, щоб ти поручилась мені, що все зостанеться ціле (Панас Мирний, I, 1954, 226).
 Хто поручиться (може поручитися); Ніхто не може (не міг) поручитися — уживається для вираження непевності в чому-небудь. — А хто тобі поручиться, що вона й досі тобі вірна і досі тебе кохає?.. (Олекса Стороженко, I, 1957, 339); Коли пропала надія на хату, їй корисніше стало, щоб умерла Катря і Гаврило взяв Ониську. І що ж? Хто поручиться, що вона ненароком гребнула той жар із печі? (Любов Яновська, I, 1959, 400); — Хоча він і докладно вже знав, що горіла Оверкова Марчепкова хата, та ніхто не міг поручитися, що вогонь якось не перекинеться на його обору і не спопелить усього дощенту (Григорій Епік, Тв., 1958, 443).

2. тільки недок. Пас. до поручати. [Хоростіль (читає голосно):] З огляду на ваші заслуги коло розвою школи народної.. поручається вам засновання [заснування] і дальше ведення школи в Волосатім (Іван Франко, IX, 1952, 196).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 296.

Коментарі (0)