в означеннях
Тлумачення, значення слова «поруччя»:

ПОРУ́ЧЧЯ, я, сер., збірн. Те саме, що поручні. [Горніг:] Поруччя на сходах поламано, підлош позривано,.. попсовано, порізано, порозкидано, потоптано, порубано — вкрай сплюндровано! (Леся Українка, IV, 1954, 247); На цім потічку стояв вербовий з поруччям місточок (Лесь Мартович, Тв., 1954, 454); Саїд узявся за поруччя на трибуні і, не дихаючи, чекав (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 376); Він рвонувся просто під колеса вагона якраз вчасно, щоб встигнути вчепитися за поруччя гальмової площадки (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 92); Капітан аж зубами заскреготав і щосили стиснув у долонях поруччя крісла (Іван Франко, VI, 1951, 470); Абрум хотів її посадити, але вона не сіла. Тільки оперлась на поруччя стільця (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 177).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 297.

Коментарі (0)