в означеннях
Тлумачення, значення слова «поручник»:

ПОРУЧНИК 1, а, чол., дорев., розм. Те саме, що поручик. Тепер з нею ходив молодий, витончений поручник (Яків Качура, II, 1958, 57).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 296.

Коментарі (0)

ПОРУЧНИК 2, а, чол., розм. Те саме, що поручитель. Довелося [панові Бжеському] поставити двох поручників у тому, що кара буде сплачена протягом місяця (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 253).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 296.

Коментарі (0)