ПОРУШАТИ 1 див. порушувати.
ПОРУШАТИ 2, аємо, аєте, док. Вирушити в дорогу (про всіх або багатьох). Догнав [Барабаш підводу], сів. Оглянувся ще і довго дививсь: — як і розійшлися [хлопці] до коней, порушали (Андрій Головко, I, 1957, 340).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 297.