в означеннях
Тлумачення, значення слова «порвати»:

ПОРВАТИ 1, ву, веш, док., перех.

1. Різко смикаючи або надмірно натягуючи, розділити що-небудь на шматки; розірвати. — Ой лишечко! ще й намисто на мені порвете.., — заверещала Одарка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 65); [Марта:] Треба взяти нові віжки, а то старі потрухли: лошак норовистий, та щоб не порвав іще (Терень Масенко, III, 1960, 103); Хотів Яків порвати газету, але Гордій заслонив і одвів його руку (Андрій Головко, II, 1957, 131);
//  Порушити цілість, суцільність, єдність чого-небудь. Зачепили, цуплять [шпали], з усіх жил напинаються, щоб порвати перед відступаючими полотно дороги, плахами розтягти залізницю по степу (Олесь Гончар, II, 1959, 122);
//  Смикнувши, відокремити що-небудь прикріплене, приліплене тощо; обірвати. Хто золоту порве струну, Коли у гуслях — дух Боянів..? (Максим Рильський, II, 1960, 194);  * У порівняннях. Музики разом стали, неначе струни порвали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 277).
Кишки порвати [зі (зо, від) сміху (від реготу)] див. кишка; Порвати душу (серце) кому — завдати мук, великого страждання. [Лицар:] Той порив порвав мені востатнє ржаву душу, її неволя ржею так посіла, а що порвало — героїзм чи розпач, сама ти зваж (Леся Українка, II, 1951, 218); Порвати жили (руки) — важко, багато попрацювати. — Ти звідки.. знаєш, що таке земля і чи дорожча вона за кров!? Зароби її перше, порви спершу свої жили на ній! (Михайло Стельмах, II, 1962, 116); Порвати кайдани (ланцюги, пута) — визволитися з неволі, здобути волю. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте (Тарас Шевченко, I, 1963, 354); Щоб тебе (його, вас і т. ін.) на кусники порвало, лайл. — уживається як прокльоп. — Щоб же тебе на кусники порвало! — причитала Явдоха (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 393).

2. Зробити дірявим, подраним що-небудь; зробити дірку в чомусь. Скинув [Федір] верхню сорочку, мабуть, для того, щоб не порвати її при боротьбі, і, розставивши ноги та вбравши голову в плечі, став підчигувати [підстерігати] свого супротивника (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 234); — Запас кишені не порве, — промовив боєць і кинув половину риби собакам (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 189);
//  Зносити до дірок (одяг, взуття). Я.. доношувала тільки дядинине рам'я! Бувало носить вона, носить, порве на шмаття, та тоді вже й мені (Панас Мирний, I, 1954, 72);
//  Заподіяти рани, укрити шкіру подряпинами; поранити. Не раз і не два кидались офіцерські роти на щодень зростаючі укріплення.. і, нічого не досягши, порвавши руки на колючих дротах, ні з чим відкочувались назад (Олесь Гончар, II, 1959, 351);
//  розм. Зіпсувати, пошкодити, пощербити і т. ін. що-небудь. Ти пам'ятаєш, як косили ми в полі жито, як порвав я косу, бо косив невміло, а ти не сердився й навчав (Володимир Сосюра, II, 1958, 369).

3. Розтрощити, зруйнувати що-небудь вибухом; висадити в повітря. Туркепич наважився. Гримучою сумішшю водню порвав газову систему (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 8); Міст війна порвала динамітом (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 199);
//  Зруйнувати дією тиску, великим напором і т. ін. Ще такий один день і — вода здійме ту кригу вгору, порве-поламає і понесе вподовж: себе, б'ючи одну об одну... (Панас Мирний, III, 1954, 66); Горно палало малим вогнем, щоб зразу посуд не порвати (Олександр Ільченко, Козацькому роду... 1958, 327).

4. Покусати кого-небудь, подрати одяг на комусь (про собаку, вовка і т. ін.). Підеш по селу, так собаки порвуть (Словник Грінченка); Чую, хтось іде у комору, ступав по сходцях [східцях], а Галя кричить: — Не ходи, Харитино! укусить! порве! Не ходи... (Панас Мирний, I, 1954, 84); Одного разу, пізно ввечері, коли табун перебував поблизу дубового байрака, вовк напав на стару кобилу, що якось відбилася від гурту, і порвав їй стегно (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 42);
//  Загризти, заклювати на смерть (про собак, хижих тварин і птахів). Згребе [орел] її [вівцю], за мить порве, розшматує залізними пазурами і, наковтавшись гарячого м'яса, сидить, забризканий кров'ю, на вершині могили і знову куняс, спочива (Олесь Гончар, II, 1959, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 250.

Коментарі (0)

ПОРВАТИ 2 див. поривати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 250.

Коментарі (0)

ПОРВАТИ 3 див. поривати 2.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 250.

Коментарі (0)