в означеннях
Тлумачення, значення слова «порватися»:

ПОРВАТИСЯ 1, веться, док.

1. Розділитися на шматки від смикання або надмірного натягання; розірватися. Папірець порвався, але Дарка не посміла просити другого (Леся Українка, III, 1952, 653); [Магістер:] Люди й покоління се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може (Леся Українка, III, 1952, 97); Та не порветься волосінь міцна, І вудлища цупкого не зламати... (Максим Рильський, II, 1960, 118);
//  Втратити цілість, суцільність, єдність. Проти сонця павутиння лисніло, наче легка літня хмара порвалася на небі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 184); Бій був жорстокий і славний, звивиста лінія німецького опору спочатку вирівнялась, вигнулася в ворожий бік, потім порвалась, немов гнила тканина (Юрій Яновський, II, 1954, 14);
//  Відокремитися, відірватися від цілого, під основи; обірватися. Вона кинулась до колиски, вхопила за бильця колиску з дитиною і рвонула її так, що всі вірвечки порвалися (Нечуй-Левицький, II, 1956, 194); Порвалися струни на арфі… І арфа сумує німа (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 97).

2. Зробитися дірявим, подраним. — Мамо, як учора мене штовхнув Хомин Микола, а я впала, а спідничка й порвалася (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 26);
//  Зноситися до дірок (про одяг, взуття). Чи бачиш, як ми обідрались! Убрання, постоли порвались, Охляли, ніби в дощ щеня! (Іван Котляревський, I, 1952, 72); — Чого ти сумний такий? — Чоботи порвались, — плачу (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 250.

Коментарі (0)

ПОРВАТИСЯ 2 див. пориватися 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 250.

Коментарі (0)

ПОРВАТИСЯ 3 див. пориватися 2.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 250.

Коментарі (0)