ПОРИХТУВА́ТИ, ую, уєш, перех., розм. Док. до рихтувати. Ти порихтуй воза, а я піду за волами (Словник Грінченка); Велів гармати порихтувати, на Вирвин-город стріли пускати (Словник Грінченка).
ПОРИХТУВА́ТИ, ую, уєш, перех., розм. Док. до рихтувати. Ти порихтуй воза, а я піду за волами (Словник Грінченка); Велів гармати порихтувати, на Вирвин-город стріли пускати (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 257.