в означеннях
Тлумачення, значення слова «поривання»:

ПОРИВАННЯ 1, я, сер. Дія за значенням поривати1 1 і пориватися 1 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 252.

Коментарі (0)

ПОРИВАННЯ 2, я, сер.

1. Дія за значенням пориватися 2 1. Поривання вперед — це було єдине, що вони [бійці] усвідомлювали, чим жили (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 120);
//  Стрімкий рух вперед або вгору. Медже підводить очі. Журавлі. Летять у вирій трикутним ключем.. Все тіло — поривання вперед (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 435).

2. Нестримне бажання, прагнення зробити що-небудь, досягти певної мети. В атмосфері, повній палких речей, сміливих поривань, надій, енергії, повній безкрайої віри в ідею та власні сили, зогрітій юнацьким запалом, гарно почувається молодіж (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 171); В навчанні Захар виявляв такі успіхи й такі поривання все знати, що вчителі пророкували йому велике майбутнє науковця (Іван Ле, Право.., 1957, 14);
//  Потяг, схильність до чого-небудь. В моїй душі завше жили поривання до вищої творчості (Володимир Самійленко, II, 1958, 314).

3. Раптове збудження, піднесення, приплив енергії; запал. В. І. Ленін підкреслював,.. що будівництво соціалізму вимагає не короткочасного поривання, а тривалого напруження сил, ентузіазму, безперервної праці над самим собою, героїзму повсякденної дії (Радянське літературознавство, 9, 1967, 10);
//  Бурхливий вияв почуттів. Трупи угледівши мертві й потоки пролитої крові, Мало не скрикнула няня, велике побачивши діло, Та Одіссей її стримав, її перебив поривання (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 377); — Син, — сказали. — Сині І в цьому слові Всі злились надії і чуття, Поривання світлої любові, Серця невгамоване биття (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 137).
Поривання душі (серця) — почуття і прагнення людини. На людину, яка вперше з нею зустрічалася, вона справляла враження розумної, культурної дівчини з високими, романтичними пориваннями душі (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 32); Вона [А. Кареніна] лише людина. Людина, в якій живі, природні поривання серця не придушені мертвотним законом існуючого світоустрою, не втратили свого голосу, своєї сили, а, навпаки, віднайшли своє людське і людяне звучання (Радянське літературознавство, 4, 1963, 128); Люди віддають своїй Вітчизні найкращі поривання душі, свідомо йдуть на смерть заради її життя, слави й процвітання (Комуніст України, 11, 1964, 32).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 252.

Коментарі (0)