в означеннях
Тлумачення, значення слова «поривний»:

ПОРИ́ВНИЙ, а, е.

1. Який дме нерівномірно, поривами, раптово збільшуючи силу й швидкість (про вітер). В кімнату залетів поривний вихор, скуйовдив на Савченковій голові волосся, підняв на столі папери, розсіяв по підлозі, завертів ними по кімнаті (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 444); З далини степу летіли вітри гарячі й поривні (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 5);
//  Дуже швидкий, стрімкий, навальний (про рух, процес і т. ін.). Він бажав.. руху, поривного й нескінчосного руху (Іван Франко, VI, 1951, 243); Бистрий поривний «Чардаш» одразу взяв в галоп (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 200);  * Образно. Люблю я бистрину життя Прозору, поривну, глибоку (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 121).

2. Різкий, рвучкий (про рух, жест і т. ін.). Павло обіперся брудним чоботом на табуретку і поривними, сердитими рухами почав гортати забабрані пальцями аркуші гірничого журналу робочих записів бригад (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 10).

3. перен. Схильний до захоплення, до бурхливого вияву своїх почуттів (про вдачу людини). Поривний і гарячий, не міг він терпіти ніякої кривди, заступався і за себе, і за інших (Василь Козаченко, Характер, 1953, 18); Поет залишиться для Федора таким, як за молодості. Поривним і дужим (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 38);
//  Який виявляється бурхливо (про почуття). Поривна ніжність;
//  Збуджений, схвильований чим-небудь; який виражає збудження, захоплення, схвильованість і т. ін. Здавалось, його поривний погляд потягне за собою все тіло (Олесь Гончар, II, 1954, 106).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 254.

Коментарі (0)