в означеннях
Тлумачення, значення слова «поселення»:

ПОСЕ́ЛЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням поселити 1 і поселитися 1. На нових місцях поселення держава заздалегідь збудувала чудові будинки (Колгоспник України, 11, 1957, 28); — Від козаків ми походимо.., одному з куренів було визначено оці місця під поселення (Олесь Гончар, II, 1959, 60); Улюбленим місцем поселення кротів є низинні райони, узлісся, лісові дороги, галявини, просіки, луки і городи (Звірі.. Карпат.., 1952, 13).

2. У давні часи — місце осілого життя людей, що виникло з розвитком землеробства. На південний схід від Львова лежить село Звенигород, .. одне з найстаріших поселень Київської Русі (Визначні місця України, 1958, 379); Ці [землеробсько-скотарські] племена жили великими поселеннями (Історія УРСР, I, 1953, 25);
//  Населений пункт, селище. Йшов [Ярема] цілий день, вибираючи глухі стежки, обходячи шляхи і людські поселення (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 341);
//  Місце, де оселяється хто-небудь. На новому поселенні мав залишатися я та ще хтось з бажаючих (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 62);
//  Місце, де оселяються, гніздяться великою масою деякі тварини, птахи, комахи і т. ін. Прозорий перший туман злегка засивівся по вибалках, рясно всипаних горбиками підземних кротячих поселень (Олесь Гончар, III, 1959, 306).
Військові поселення, іст. — запроваджена Аракчеєвим за царювання Олександра 1 особлива організація війська, а саме: до складу розміщеної де-небудь частини кадрової армії включали всіх місцевих селян-чоловіків (піком від 18 до 45 років), які ставали таким чином довічними солдатами і були зобов'язані, крім сільськогосподарських робіт, виконувати різні військові повинності. Пушкін побачив тут. [на Україні] одну з найогидніших форм рабства — аракчеєвські військові поселення (Максим Рильський, X, 1962, 34).

3. У дореволюційній Росії — заслання у віддалену місцевість як один із засобів покарання. — Власна жінка посвідчила, що він хотів убити пана. А за це зна те що? — Ні, не знаємо. — Каторжні роботи. — Він же старий, дід! — ще більше зажурився учитель. — Тоді довічне поселення в Сибіру (Михайло Стельмах, I, 1962, 448);
//  Місце такого заслання. Петрусь їде з мамою в Сибір до тата на поселення (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 306).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 314.

Коментарі (0)