в означеннях
Тлумачення, значення слова «поселятися»:

ПОСЕЛЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПОСЕЛИ́ТИСЯ, селюся, селишся, док.

1. Обирати собі де-небудь постійне місце проживання; оселятися. Корчували [Данищуки] в поті чола шість років, доки вибороли стільки землі, що могла прокормити їх. І аж за п'ять років почали поселятися близько них люди (Мирослав Ірчан, II, 1958, 187); [Микола:] Вони недавно тут поселились і дуже бідно живуть (Іван Котляревський, II, 1953, 29); [Женя:] Однієї моєї подруги сестра вийшла заміж за панича, і зараз вони поселились у хуторі і почали самі землю обробляти (Марко Кропивницький, II, 1958, 433); Після ліквідації Нової Січі українські козаки у 1775 р. поселились у Добруджі і організували так звану Задунайську Січ (Український історичний журнал, 4, 1960, 68);  * Образно. Сонце поселилося у класи, Коридори небо залило (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 174);
//  Залишатися жити, мешкати якийсь час де-небудь, у когось. Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (Володимир Самійленко, II, 1958, 395); Турбай і Ладимко поселилися в готелі «Москва» в одному номері (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 572).

2. перен. З'являтися, виникати (про почуття, настрій і т. ін.). Через тиждень Орися встала, і в її очах навіки поселилося нове сяйво, яке спалахувало щораз, як тільки вона дивилася на дитину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 524).

3. тільки недок. Пас. до поселяти 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 315.

Коментарі (0)