ПОШЕПОТІ́ТИСЯ, очуся, отишся і ПОШЕПОТА́ТИСЯ, очуся, очешся, док. Пошепки поговорити з ким-небудь якийсь час. Незабаром прийшов комсомольський товариш секретар і, про щось пошепотівшись із товаришами, одкрив засідання бюро й разом загальні збори осередку (Григорій Епік, Тв., 1958, 422); Сергійко побіг у кухню, щось там пошепотівся з Лукією й застрибав на одній нозі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 41).