в означеннях
Тлумачення, значення слова «пощада»:

ПОЩА́ДА, и, жін. Вияв милосердя, жалощів до кого-, чого-небудь. Без пощади всіх косив [Тури] (Іван Котляревський, I, 1952, 240); — Ага, просите пощади, боїтесь за свій спокій! — дражнила мене Алла Михайлівна (Леся Українка, III, 1952, 604); Не було й нема пощади В нас до ворогів (Павло Усенко, Вибр., 1948, 224).
 Не давати (не дати) пощади кому, чому — не виявляти жалощів, милосердя до кого-, чого-небудь. — Звикли хлопці, що панське, — зауважив ординарець. — Пощади не дають. — А звикати треба до іншого, — суворо глянув.. Ворошилов. — Пора звикати, що наше воно тепер (Олесь Гончар, II, 1959, 386).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 492.

Коментарі (0)