ПОЩО́СЬ, присл., заст. Для (задля, заради) чогось. — Нехай лише пан комісар і пан староста довідаються, що тут у мене пощось ведуть людей до присяги в церкві, то зараз скажуть, що то русини бунтуються (Іван Франко, VIII, 1952, 71); Марусяк з Бідочуковим присіли було пощось на хвилину (Гнат Хоткевич, II, 1966, 290).