Словник української мови

ПОЩУПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Визначати якість або властивості чого-небудь на дотик; помацати. Він пощупав тут і там пальцями, а потім таки розв'язав якийсь огузок і полюбувався зерном у тремтливих долонях (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 91); Наставник духовний .. пощупав грішну курятину: чи хватить їм суп дванадцяти апостолам (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 5);
//  перен. Побити кого-небудь. Енею ж дур не вдивовижу,.. На Турна скоса поглядає І на Рутульців наступає, Пощупать ребер і боків (Іван Котляревський, I, 1952, 255).
 Пощупати курку — перевірити, чи курка з яйцем.