ПОЩУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Щурити якийсь час. Махоткін підійшов до Тимка, пощурив очі, погрався ключами і сказав..: — Стежка твоя запетльована, хлопче. (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 344).
ПОЩУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Щурити якийсь час. Махоткін підійшов до Тимка, пощурив очі, погрався ключами і сказав..: — Стежка твоя запетльована, хлопче. (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 344).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 493.