ПОШЛЮБИТИ, блю, биш; мн. пошлюблять: док., перех., нар.-поет., книжн. Узяти шлюб, повінчатися з ким-небудь. А я тую дівчину люблю, Дівчину пошлюблю (Павло Чубинський, V, 1874, 119); Дуже-бо захотілося йому [князеві] пошлюбити сестри ромейського імператора [Василя] (Павло Загребельний, Диво, 1968, 113).