ПОШМАТКУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех., рідко. Те саме, що пошматувати. — Ой господине! дайте ще сорочку, та вже міцнішу, бо знов оті кати пошматкують, — благав о. Мельхиседек (Нечуй-Левицький, III, 1956, 118).
ПОШМАТКУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех., рідко. Те саме, що пошматувати. — Ой господине! дайте ще сорочку, та вже міцнішу, бо знов оті кати пошматкують, — благав о. Мельхиседек (Нечуй-Левицький, III, 1956, 118).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 486.