в означеннях
Тлумачення, значення слова «поштовх»:

ПОШТОВХ, у, чол.

1. Різкий короткий удар. Зненацька дужий поштовх струсонув «Сибіряка» (Олесь Донченко, III, 1956, 223); Цілю в пшеницю... Натискую на спусковий гачок. Страшенний поштовх у плече (Віталій Логвиненко. Давні рани, 1961, 37); Раптом щось зашаруділо в старого за спиною, і.. він відчув сильний поштовх (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 256);
//  чого. Відштовхування з метою надати чому-небудь поступального руху. Від одного поштовху весла кліпербот мчав так швидко, як того ніяк не сподівався Стьопа (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 120); Безхвості земноводні плавають за допомогою поштовхів сильних задніх кінцівок (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 9);  * Образно. В молодості поштовхи життя ранять глибоко, але і загоюються ті рани значно швидше, ніж потім (Михайло Чабанівський, За півгодини.., 1963, 9).

2. Різкий коливальний рух, струс. Розбудили нас поштовхи, літак потрапив у сферу могутнього урагану (Любомир Дмитерко, Там, де сяс, 1957, 35); Шкребок.. зупинився і зараз же пішов назад — рівно, без поштовхів (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 108); Звичайно великі землетруси починаються слабкими поштовхами (Фізична географія, 5, 1956, 105);  * Образно. Країни Азії, Африки, Латинської Америки переживають тепер час сильних поштовхів могутнього вулканічного антиколоніального струму (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 5);
//  Стук, биття (про серце). На ланах, у шахтах, на заводах — працювали день і уночі, кожен поштовх серця, кожен подих на єдину справу даючи (Наталя Забіла, Промені, 1951, 16).

3. перен. Привід, першопричина виникнення чого-небудь. Політична організація буржуазії — найкращий поштовх до остаточного формування соціалістичної робітничої партії (Ленін, 16, 1971, 118); Зрозуміло — не було досі поштовху, такого глибокого приводу, щоб це гідне почуття враз розрослося, роздалося (Олесь Донченко, V, 1957, 483); Поштовхом до заїкання буває наслідування цього дефекту (Наука і життя, 8, 1965, 24).
 Внутрішній поштовх — певний психічний стан, що постав раптово, внутрішнє, відчуття чого-небудь. Раптом ніби од якогось внутрішнього поштовху Грицько оглянувсь (Андрій Головко, II, 1957, 454); Відчувши в собі якийсь внутрішній поштовх, Заболотний заговорив вільно (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 69); Дати поштовх — викликати до життя, спричинити що-небудь. Радянський народ відкрив двері в космос. Але головна його заслуга перед людством у тому, що він відкрив двері в комунізм, дав могутній поштовх розвиткові світової історії (Комуніст України, 3, 1966, 12); Творчість Шевченка дала могутній поштовх розвитку не тільки літератури, а й живопису, і музики (Мистецтво, 1, 1961, 44).

4. спорт. Рвучке підняття тягаря і утримання його над головою на випрямлених руках. У нас, важкоатлетів, досягнення визначаються за сумою, показаною в жимі, ривку і поштовху — так званому триборстві. (Вітчизна. 2. 1968, 171).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 489.

Коментарі (0)