в означеннях
Тлумачення, значення слова «пошуміти»:

ПОШУМІТИ, млю, миш; мн. пошумлять; док.

1. Шуміти якийсь час. [Дремлюга:] Пошумлять, погаласують, а потім усе стане на своє місце. (Олександр Корнійчук. II, 1955, 343).

2. перен., розм. Помчатися, понестися я шумом. Тонни гарячого металу, вихопившись із сотень жерл, навально пошуміли на захід (Олесь Гончар, III, 1959, 414); Розвідник [літак] стрімголов пошумів донизу (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 10);
//  Швидко побігти, поїхати. [Недоросток:] А як на твою думку — де мене посадить теща? Так і знай — я од порога не сяду. Тільки садовитиме — так зараз запрягаємо коні та й пошумимо додому (Степан Васильченко, III, 1960, 102).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 491.

Коментарі (0)