в означеннях
Тлумачення, значення слова «посіяний»:

ПОСІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посіяти

1. 3—5 і посіятися 1. Цвіли пізно посіяні пахучі гречки (Яків Качура, II, 1958, 469); Стирчали біляві пухнасті вінички тирси, співучої степової трави, що від найлегшого подиху вітерця починає тонко бриніти, як жива. З яких степів і якими вітрами занесені й посіяні тут, на високій горі, її зерна? (Олесь Гончар, III, 1959, 62); В небі мерехтіли густо посіяні по-літньому веселі зорі (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 24);  * Образно. [Ганна:] Зійшло зерно, посіяне Богданом! Віднині нас [український та російський народи] ніхто не роз'єдна! (Любомир Дмитерко, Навіки разом, 1950, 173);
//  посіяно, безос. присудк. сл. Та й ниву поливають [Тихін і жінка] і копи змочують гіркими слізьми; бо було посіяно, приміром кажучи, шість мішечків, а коли вимолотиться насіння, то й гаразд (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132); Озиму пшеницю посіяно після кукурудзи на силос на площі близько двох мільйонів гектарів (Хлібороб України, 7, 1968, 6);  * Образно. Вчіться, діти: мудра книжка Скаже вам чогось багато З того, що колись другими І посіяно й пожато (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 164);
//  у знач. ім. посіяне, ного, сер. Те, що хто-небудь посіяв; посів (у 2 знач.). Під дулами автоматів, падаючи від гітлерівської кулі, вони [бійці] як і завжди почували себе радянськими громадянами, колгоспниками, яким випало тепер не сіяти, а нищити посіяне (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 9);  * Образно. Роботящим умам, Роботящим рукам Перелоги орать, Думать, сіять, не ждать І посіяне жать Роботящим рукам (Тарас Шевченко, II, 1963, 386).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 330.

Коментарі (0)