ПОСІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посіяти
1. 3—5 і посіятися 1. Цвіли пізно посіяні пахучі гречки
(Яків Качура, II, 1958, 469); Стирчали біляві пухнасті вінички
тирси, співучої степової трави, що від найлегшого
подиху вітерця починає тонко бриніти, як жива. З яких
степів і якими вітрами занесені й посіяні тут, на
високій горі, її зерна? (Олесь Гончар, III, 1959, 62); В небі
мерехтіли густо посіяні по-літньому веселі зорі (Юрій Збанацький,
Між.. людьми, 1955, 24); * Образно. [Ганна:] Зійшло
зерно, посіяне Богданом! Віднині нас [український та
російський народи] ніхто не роз'єдна! (Любомир Дмитерко, Навіки
разом, 1950, 173);
// посіяно, безос. присудк. сл. Та й
ниву поливають [Тихін і жінка] і копи змочують гіркими
слізьми; бо було посіяно, приміром кажучи, шість
мішечків, а коли вимолотиться насіння, то й гаразд
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 132); Озиму пшеницю посіяно після
кукурудзи на силос на площі близько двох мільйонів
гектарів (Хлібороб України, 7, 1968, 6); * Образно. Вчіться,
діти: мудра книжка Скаже вам чогось багато З того,
що колись другими І посіяно й пожато (Яків Щоголів, Поезії,
1958, 164);
// у знач. ім. посіяне, ного, сер. Те, що
хто-небудь посіяв; посів (у 2 знач.). Під дулами автоматів,
падаючи від гітлерівської кулі, вони [бійці] як і завжди
почували себе радянськими громадянами, колгоспниками,
яким випало тепер не сіяти, а нищити посіяне (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); * Образно. Роботящим умам,
Роботящим рукам Перелоги орать, Думать, сіять,
не ждать І посіяне жать Роботящим рукам (Тарас Шевченко,
II, 1963, 386).