ПОСІМЕ́ЙСТВО, ПОСЕМЕ́ЙСТВО, а, сер., діал. Родина, сім'я, сімейство. — Спершу парубок повинен своє місце посісти поміж людей, звестися на власні, а тоді вже заводити собі посімейство (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 7); На них [лісовиків] дивилися крізь шибки перелякані очі шинкаревого посімейства (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 296); Єремія, як оженився з Гризельдою Замойською, переїхав у сей замок на життя з своїм посемейством (Олекса Стороженко, I, 1957, 365); Отряхуватий Кульбабенко, виявилося, був зразковим сім'янином і навіть тепер, без дозволу, інколи провідував своє чимале посемейство (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 77).