ПОСІПА́ЦЬКИЙ, а, е, зневажл. Прикм. до посіпака. В зубах [у дозорця] коштовна люлька з ланцюжком — панський подарунок за вірну посіпацьку службу (Іван Ле, Україна, 1940, 275).
ПОСІПА́ЦЬКИЙ, а, е, зневажл. Прикм. до посіпака. В зубах [у дозорця] коштовна люлька з ланцюжком — панський подарунок за вірну посіпацьку службу (Іван Ле, Україна, 1940, 275).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 329.